Значення
- (Література) –
У літературознавстві та мистецтві — набуття твором, його частиною або окремим образом рис ліризму, проникнення ліричного початку, підвищена емоційність, суб’єктивність викладу.
- (Мистецтво) –
У музикознавстві — процес набуття музичним твором, стилем або епохою переважно ліричного, мелосного характеру, зосередженість на вираженні глибоких особистих переживань.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. ліризація, р. ліризації, д. ліризації, з. ліризацію, о. ліризацією, м. ліризації, к. ліризаціє