лірика

Значення

1. (Література) –

   Один з трьох основних родів художньої літератури (поряд з епосом і драмою), що відображає життя через переживання, почуття, думки та емоції автора або ліричного героя; найчастіше втілюється у віршованій формі.

2. (Література) –

   Сукупність творів такого роду у творчості окремого автора, в певну епоху або в певному народі (наприклад, лірика Тараса Шевченка, українська народна лірика).

3. (Мистецтво) –

   Перен. Емоційне начало, чуттєвість, поетичність у мистецтві, поведінці, висловлюваннях тощо.

Правопис та відмінювання