лінза

1. Оптичний прилад, зазвичай із прозорого матеріалу (скла, пластику тощо), обмежений двома сферичними або однією сферичною та однією плоскою поверхнями, що призначений для зміни форми світлового пучка — його збігання (збиральна лінза) або розбігання (розсіювальна лінза).

2. Пристрій або деталь, що має форму, подібну до оптичної лінзи, і виконує аналогічні функції для інших видів випромінювання (наприклад, акустична лінза) або для фокусування потоків заряджених частинок.

3. Геологічне тіло (поклад корисних копалин, пласт породи тощо), що у поперечному перерізі має форму, нагадує опуклу лінзу, і виклинюється по краях.

4. У медицині — прозора біологічна структура в оці, розташована за зіницею, що фокусує світло на сітківці; кришталик.

Приклади:

Приклад 1:
Якщо лінза і пла с- тина виготовлені зі скла, показник зало м- лення якого n, а шар між ними повітряний ( )1n0 = , то 2 0λ буде зі знаком „+”. З трикутника OAD маємо Хвильова оптика 214 ( ) 222 rdRR +−= , 2222 rdRd2RR ++−= .
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Приклад 2:
Лише одна лінза попсована. — А що то таке «лінза»?
— Невідомий автор, “012 Bagrianii Ivan Tigrolovi”