1. Прислівник до лінькуватий; з вираженням лінощів, небажання працювати або діяти; ледачим, недбалим чи повільним чином.
2. У значенні присудкового слова: свідчить про стан лінощів, млявості, недостатньої енергійності в діях або поведінці.
лінькувато
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
– У понеділок – лінькувато перепитував Цвичок. – Понеділок, ґаздику, тяжкий день.
— Матіос Марія, “Солодка Даруся”
Частина мови: прислівник () |