1. (лінгв.) Спрощена форма мови, що виникає при контакті мовців різних мовних спільнот і використовується для базового спілкування, зазвичай має обмежений словниковий запас та спрощену граматику; піджин.
2. (інформ.) Скорочене позначення мови програмування або формальної мови (наприклад, у назвах файлів, тегах, налаштуваннях програм); від англ. «language tag».