1. (у математиці, фізиці, техніці) Набувати лінійного характеру; ставати лінійним, описуватися лінійними рівняннями або залежностями внаслідок спрощення, наближення чи перетворення вихідної нелінійної моделі.
2. (у лінгвістиці, текстознавстві) Набувати послідовної, лінійної форми в мовленнєвому потоці; розгортатися в часі як послідовність елементів (наприклад, про складні графічні структури чи ієрархічні зв’язки).