1. Власна назва художньої течії в українському мистецтві першої половини ХХ століття, що характеризується використанням чіткого, виразного контуру, плоскою манерою зображення та декоративністю, поєднуючи елементи народного мистецтва, модерну та неокласицизму; представниками лінеаризму були, зокрема, Микола Бурачек, Василь Кричевський, Олександр Мурашко.
2. (У загальному значенні) Художній прийом або стильова особливість, засновані на переважанні лінії, контуру як основного засобу художньої виразності у живопису, графіці чи скульптурі.