Значення
- (Історія) –
Особа, яка працювала в СРСР за так званим «лімітом» — обмеженою кількістю робочих місць, що виділялися підприємствам великих міст для наймання працівників із інших регіонів, зокрема сільської місцевості, з наданням тимчасової реєстрації (прописки).
- (Соціологія) –
У переносному значенні — людина, яка тимчасово проживає або працює в певному місці, часто з обмеженими правами або можливостями порівняно з постійними мешканцями.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. лімітник, р. лімітника, д. лімітникові, з. лімітника, о. лімітником, м. лімітникові, к. лімітнику