1. У християнській теології та літературі — місце перебування душ праведників, які не вчинили гріха, але померли до пришестя Христа і тому не могли потрапити до раю; також — прикордонна зона пекла, де, згідно з «Божественною комедією» Данте, перебувають душі нехрещених немовлят і доброчесних нехристиян.
2. У техніці та приладобудуванні — шкала у вигляді кола або його дуги з поділками для вимірювання кутів на астрономічних, геодезичних та інших вимірювальних інструментах (наприклад, на секстанті, теодоліті).
3. У анатомії — край, обідок, що має форму дуги або кільця (наприклад, лімб рогівки ока — місце переходу рогівки в білкову оболонку).