ліквідований
[likʋidoʋɑnɪj] Прикметник
Буква:Л
Значення
- (Історія) –
Який був усунений, знищений, припинив існування (про організацію, підприємство, явище тощо).
- (Юриспруденція) –
Який був нейтралізований, знищений фізично (про небезпечного ворога, злочинця, терориста тощо).
- (Юриспруденція) –
Який був погашений, сплачений (про борг, фінансове зобов’язання).
- (Техніка) –
У техніці: який був усунений, виправлений (про несправність, аварійну ситуацію).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. ліквідований, р. ліквідованого, д. ліквідованому, з. ліквідованого, о. ліквідованим, м. ліквідованім