ліквідований

[likʋidoʋɑnɪj] Прикметник

Буква:Л

Значення

  1. (Історія) –

    Який був усунений, знищений, припинив існування (про організацію, підприємство, явище тощо).

  2. (Юриспруденція) –

    Який був нейтралізований, знищений фізично (про небезпечного ворога, злочинця, терориста тощо).

  3. (Юриспруденція) –

    Який був погашений, сплачений (про борг, фінансове зобов’язання).

  4. (Техніка) –

    У техніці: який був усунений, виправлений (про несправність, аварійну ситуацію).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. ліквідований, р. ліквідованого, д. ліквідованому, з. ліквідованого, о. ліквідованим, м. ліквідованім

Більше записів