лікарчин
[likɑrt͡ʃɪn] Прикметник
Буква:Л
Значення
- (Медицина) –
Належний лікарці, властивий лікарці, стосовний до лікарки.
- (Лінгвістика) –
Прикметник, утворений від власної назви (прізвища) Лікарчин, що вказує на належність до цього роду або походження від нього (наприклад, лікарчина хата, лікарчині землі).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. лікарчин, р. лікарчиного, д. лікарчиному, з. лікарчиного, о. лікарчиним, м. лікарчинім