ліганд

Приклад 1:
У цьому разі у систематичній назві солі ліганд Н+ називають також “гідрогено-”, проте такі солі не кислі, а середні, наприклад: +1 Сs[РН2О2] — діоксодигідрогенофосфат (І) цезію; +3 К2[РНО3] — триоксогідрогенофосфат (III) калію. Проте, якщо у кислій солі наявні одночасно неіоногенні та незаміщені на метал йоногенні атоми Гідрогену, назву її будують таким чином ][ 3 3 2 OPHTl + чи, точніше, ][ 3 3 HOPHTl + — триоксогідрогенофосфат (ІІІ) гідрогену-талію.
— Невідомий автор, “108 Panasenko Oi Ta In Zagalna Khimiia Tech”

Приклад 2:
Ліганд віддає неподілену пару електронів центральному атому ( йону), який має певну кількість вільних атомних орбіталей, і виступає в ролі акцептора. Нижче представлений механізм утворення комплексного йона на 387 прикладі [Zn(NH3)4]2+: Zn2+ + 4 NH3 Zn2+ NH3 NH3 NH3 H3N : : .. .. [Zn(NH3)4]2+ Щодо йону Цинку Zn2+ (акцептор) з електронною конфігурацією 3d 10, то він має чотири вільні атомні орбіталі, які в свою чергу займають чотири молекули аміаку в процесі комплексоутворення.
— Невідомий автор, “108 Panasenko Oi Ta In Zagalna Khimiia Tech”

Приклад 3:
Таблиця 20.2 Найбільш поширені ліганди: Типи ліганд Хімічна формула Назва ліганд Негативні йони CH3COO- ацетато- F-, Cl-, Br -, I- фторо-, хлоро- бромо-, йодо- OH- гідроксо- CN- циано- SCN- родано-, тіоцианато- NO2 – нітро- NO3 – нітрато- SO4 2- сульфато- SO3 2- сульфіто- S2- тіо-, сульфідо- S2 2- дісульфідо- O2 2- пероксо- Позитивні йони NH4 + аммоній- OH3 + гідроксоній- Нейтральні молекули NH3 амін- CO карбоніл- H2O аква- NO нітрозіл- N(CH3)3 триметіламін- 391 Хелатотворні C2O4 2- оксалато- NH2-CH2-COO- гліцинато- NH2-CH2-CH2- NH2 етілендіамін- (скорочено en) 2. По характеру електричного заряду розрізняють комплекси: – катіонні: [Cu(H2O)4]2+; [Ag(NH3) 2]+; – аніонні: [Al(OH)6]3–; [Fe(CN)6]3–; – нейтральні: карбоніли металів [Fe(CO)5].
— Невідомий автор, “108 Panasenko Oi Ta In Zagalna Khimiia Tech”