1. Представники стародавнього народу, що мешкав у західній частині Малої Азії в області Лідія; населення Лідійського царства.
2. У ширшому значенні — жителі або уродженці історичної області Лідія.
лідійці
Буква
Приклади:
Приклад 1:
Зокрема, в північно-західних областях півострова осіли фракійці, в його центральній частині — фрігійці, на північному сході — абхазькі та західні протогрузинські племена, на заході, південному заході та південному сході — нащадки хетто-лувійців (зокрема, лідійці), а на Чорноморському та Середземноморському узбережжі та на острові Кріт зарясніли грецькі міста- держави. Вірменське нагір’я обживали хуррити та споріднені з ними урарти.
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”
Приклад 2:
Якби сьогодні батько й браття і з ними всі троянці і троянки лідійців умовляли та благали, ні на що б не здалось те все, — лідійці сказали б тільки: «Закляла Кассандра, пророчиця, — війна і шлюб нещасні». А я прийшов з повагою жерця, в віщунській діадемі, патерицю посріблену здійняв високо вгору, мов блискавка, вона свінула в вічі усім чужинцям.
— Котляревський Іван, “Енеїда”