лічба

1. Дія за значенням дієслова «лічити»; процес підрахунку, визначення кількості одиниць чогось.

2. (у математиці) Система числення; спосіб вираження та позначення чисел.

3. (заст., рідко) Результат лічби, підрахована кількість; число, цифра.

Приклади:

Приклад 1:
Наприклад, засвоєння ро- зумової дії лічби включає етапи: 1) маніпуляцій з об’єктами (лічильним матеріалом); 2) лічба вголос без маніпуляцій; 3) лічба про себе у внут- рішньому мовленні.
— Невідомий автор, “028 Dutkevich Tv Zagalna Psikhologiia Teoretichnii Kurs Tech”

Приклад 2:
До життєвих потреб належить орієнтування на місцевості (важливе для давніх мисливців і воїнів) та визначення й лічба часу доби , а згодом укладання календарів (для осілих народів — хліборобів). Найкращими небесними орієнтирами здавна є яскраві зорі ( їх досі використовують для цієї мети й називають навігаційними ).
— Невідомий автор, “033 Golovko Mv Kriachko Ip Astronomiia Tech”