1. Пов’язаний з політичною течією, що поєднує ліберальні ідеї (наприклад, конституційні свободи, права особистості) з народницькими принципами (орієнтація на селянство, інтереси народу, розвиток національної культури); характерний для цієї течії.
2. Стосовний до ідеології, діяльності або представників ліберального народництва — напряму в українському суспільно-політичному русі (переважно кінця ХІХ — початку ХХ століття), який виступав за соціальний прогрес, еволюційні реформи, правову державу та розв’язання аграрного питання на противагу радикальним і соціалістичним течіям.