лежник

1. Тепла підстилка для лежання на землі, сіні тощо, зроблена з соломи, сіна, ковдри або інших матеріалів.

2. Застаріла назва для лежака, лави або іншого пристосування для лежання.

3. Діалектне: місце, де щось або хтось довго лежить (наприклад, місце лежання худоби).

4. Рідкісне: той, хто багато лежить, ледар, лежень.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |