Значення
- (Побут) –
Тепла підстилка для лежання на землі, сіні тощо, зроблена з соломи, сіна, ковдри або інших матеріалів.
- (Історія) –
Застаріла назва для лежака, лави або іншого пристосування для лежання.
- (Зоологія) –
Діалектне: місце, де щось або хтось довго лежить (наприклад, місце лежання худоби).
- (Лінгвістика) –
Рідкісне: той, хто багато лежить, ледар, лежень.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. лежник, р. лежника, д. лежникові, з. лежник, о. лежником, м. лежникові, к. лежнику