лежання

1. Стан за значенням дієслова лежати; перебування в горизонтальному положенні, часто тривале або вимушене.

2. (мед.) Тривале перебування хворого в ліжку через стан здоров’я, що вимагає збереження лежачого положення (наприклад, після операції, при важких травмах).

3. (с.г., техн.) Витримування, вилежування чогось протягом певного часу для набуття необхідних якостей (наприклад, лежання тіста, лежання вина, лежання деревини).

4. (розм.) Тривале бездіяльне перебування деінде, часто з відтінком ліні.

Приклади:

Приклад 1:
Такому, як він, — плинному, мінливому і різному — глибоко осоружна була ідея звичайного, та навіть і тривіяльного лежання в землі. Сьогодні ми вчинимо так, як він велів, і порох його буде розвіяно з літака над лаґуною.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”