Значення
- (Мистецтво) –
У музиці: основна тональність, яка домінує в музичному творі або його значній частині, навколо якої відбуваються тональні відхилення та до якої відбувається повернення.
- (Література) –
У переносному значенні: основна, домінуюча ідея, настрої або емоційний колорит, що пронизує художній твір (літературний, кінематографічний тощо), мислення або діяльність людини.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. лейттональність, р. лейттональності, д. лейттональності, з. лейттональність, о. лейттональністю, м. лейттональності, к. лейттональносте