1. У музиці: характерна гармонія, що повторюється протягом твору або його частини, виконуючи роль лейтмотиву та сприяючи єдності композиції.
2. У ширшому сенсі (переносне): ключовий, повторюваний гармонійний елемент, що стає основою та об’єднує різні частини художнього твору, процесу чи явища.