левкон

1. (біол.) Рід однолітніх трав’янистих рослин родини капустяних (Brassicaceae), поширених у Середземномор’ї та Західній Азії; представники цього роду.

2. (іст.) Ім’я декількох правителів Боспорської держави (Понтійського царства) з династії Спартокідів, найвідомішим з яких був Левкон I (бл. 389–349 рр. до н.е.), при якому держава досягла найбільшої могутності.

Приклади:

Приклад 1:
Басня 23 СОБАКА И ВОЛК У Тітира1, пастуха, жили Левкон и Фирідам, двѣ собаки, в великой дружбѣ. Они прославилися у диких и домашних звѣрей.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”