Значення
- (Фізика) –
Фізичне явище, при якому тіло без видимої опори підтримується або переміщується у повітрі, долаючи силу тяжіння, часто в контексті парапсихології або фантастики.
- (Техніка) –
У техніці — стан стійкого підвішення об’єкта (наприклад, поїзда на магнітній підвісці) у просторі за допомогою фізичних сил (електромагнітних, аеродинамічних тощо) без механічного контакту з опорою.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. левітація, р. левітації, д. левітації, з. левітацію, о. левітацією, м. левітації, к. левітаціє