левіт

1. Представник однієї зі старозавітних священицьких родин, що походила від Левия, сина патріарха Якова, та обіймала нижчі церковні посади в юдейському культі (допомагали священикам у храмі, охороняли його, співали псалми тощо).

2. У розмовному вживанні — церковний служка, причетник (зазвичай іронічно або зневажливо).

Приклади:

Приклад 1:
Але що ж таке левіт? Те-то й дивне.
— Тютюнник Григорій, “Вир”

Приклад 2:
Так, ще у 1969 p. T, Левіт писав, що маркетинг являє соФ бою дещо більше, ніж просте проштовхування на ринок тоФ варів та послуг. Це пряме завдання збуту.
— Котляревський Іван, “Енеїда”