левантинець

[lɛʋɑntɪnɛt͡sʲ] Іменник

Буква:Л

Значення

  1. (Історія) –

    Історична назва європейських (переважно італійських, французьких, грецьких) купців, колоністів та місіонерів, які з часів Середньовіччя до початку XX століття постійно проживали в портових містах Османської імперії в Леванті (Східному Середземномор’ї).

  2. (Історія) –

    Представник романськомовних народів, зокрема нащадків хрестоносців та середземноморських колоністів, які довгий час жили на Близькому Сході та асимілювали східні звичаї, зберігаючи християнську віру (католицтво або православ’я) та європейську ідентичність.

  3. (Географія) –

    У сучасному вжитку — мешканець або уродженець Леванту, регіону, що включає сучасні Сирію, Ліван, Йорданію, Ізраїль, Палестину, частково Туреччину та Єгипет.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. левантинець, р. левантинця, д. левантинцеві, з. левантинця, о. левантинцем, м. левантинцеві, к. левантинцю

Більше записів