Значення
- (Геологія) –
Заплавний луг, низинна ділянка землі з лучною рослинністю біля річки, озера або в балці, часто затоплювана під час повені.
- (Сільське господарство) –
Штучно поливана ділянка землі з високотравним покривом, що використовується для випасу худоби або сінокосу.
- (Лінгвістика) –
(У власних назвах) Частина топонімів, що позначає місцевість з такими характеристиками (наприклад, назви сіл, урочищ).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. левада, р. левади, д. леваді, з. леваду, о. левадою, м. леваді, к. левадо
Походження слова (Етимологія)
Слово «левада» походить із середньогрецької мови, де λιβάδιον означало «лука, зрошена рівнина». Це слово пов’язане з грецьким дієсловом λείβω («ллю, проливаю») та іменником λοιβή («узливання на честь богів»). Ці грецькі слова споріднені з латинським libo («справляю узливання, жертвую»), литовським lieti («лити»), латиським liet, праслов’янським liti та українським лити. Таким чином, левада — це ділянка землі, яка зрошується або розташована біля води, що й відображено в її назві.