1. У давньогрецькій міфології — одна з трьох Гор, богинь пори року та природного порядку; уособлювала цвітіння, молодість та весняне відродження.
2. У переносному значенні — символ молодості, розквіту, краси та свіжості.
лета
Буква
Приклади:
Приклад 1:
Кагда втоплю в тебе свої уста, так вам скажу: многая лета! Не бойсь, чарка, я тебя не струшу, лейся в горло, возвесели салдацкую душу; а штоб мне не сухо пить, так при чарке вот што стану гаварить: здравствуй, батька с маткой, веселітеся своєю дитяткой; радость вашу величайте і нас не забувайте.
— Невідомий автор, “124 Svatannia Na Goncharivtsi Grighorii Fiedorovich Kvitka Os”
Приклад 2:
[229] З одного боку на пам’ятнику написано: «ПЕТРУ первому ЕКАТЕРИНА вторая лета 1782», а з другого — «PETRO primo CATHARINA secunda MDCCLXXXII».
— Невідомий автор, “117 Shevchenkohaidamaky Vyd 2011”
Приклад 3:
Писан у Варшаве лета божого нароженя тисеча пятсотъ деветдесят шостого месяца октебра десятого дня, а панованя кролевствъ нашихъ полского девятого а шведского третего року. Sigismundus Rex.
— Невідомий автор, “135 Vibrani Statti Mikhailo Grushievs Kii”