усмішка чи посмішка в чому різниця
Усмішка (осміх) — щира, радісна, приємна міна обличчя. Посмішка — більш іронічна, глузлива або насмішкувата версія.
Пояснення
Якщо людині весело і приємно — вона усміхається. Якщо людина глузує або кепкує — вона посміхається. Плутати ці слова — означає спотворювати настрій персонажа чи ситуації.
Слова «усмішка», «усміхатися», «усміх», «осміх» стоять там, де мовиться, що людині весело або приємно:
«Де той погляд молодецький, де той усміх веселий?» (Марко Вовчок);
Слова «посмішка» і «посміхатися» передають відтінок іронії, сарказму або кепкування:
«Ходили в поле, жали собі хліб і посміхалися злорадно» (М. Коцюбинський).
У Словнику П. Білецького-Носенка слово «посміх» перекладено словами «насмешка», «шутка».
- Де той погляд молодецький, де той усміх веселий? (Марко Вовчок).
- Раптом Ляля обернулася до рідних і якось криво, не по-своєму посміхнулась (О. Гончар).
- Це посмішка з мене — він аж очі відвів (з народного мовлення).
- Побачивши друга, він радісно посміхнувся. (правильно: усміхнувся)
- Суддя іронічно усміхнувся й вийшов із зали. (правильно: посміхнувся)
правопис