усмішка чи посмішка в чому різниця

Усмішка (осміх) — щира, радісна, приємна міна обличчя. Посмішка — більш іронічна, глузлива або насмішкувата версія.

Пояснення

Якщо людині весело і приємно — вона усміхається. Якщо людина глузує або кепкує — вона посміхається. Плутати ці слова — означає спотворювати настрій персонажа чи ситуації.

Слова «усмішка», «усміхатися», «усміх», «осміх» стоять там, де мовиться, що людині весело або приємно:

«Де той погляд молодецький, де той усміх веселий?» (Марко Вовчок);

Слова «посмішка» і «посміхатися» передають відтінок іронії, сарказму або кепкування:

«Ходили в поле, жали собі хліб і посміхалися злорадно» (М. Коцюбинський).

У Словнику П. Білецького-Носенка слово «посміх» перекладено словами «насмешка», «шутка».

Правильно
  • Де той погляд молодецький, де той усміх веселий? (Марко Вовчок).
  • Раптом Ляля обернулася до рідних і якось криво, не по-своєму посміхнулась (О. Гончар).
  • Це посмішка з мене — він аж очі відвів (з народного мовлення).
Неправильно
  • Побачивши друга, він радісно посміхнувся. (правильно: усміхнувся)
  • Суддя іронічно усміхнувся й вийшов із зали. (правильно: посміхнувся)
правопис