лера

1. (мист.) У давньогрецькій міфології — одна зі співучых муз, покровителька поезії та лірики; відповідає грецькій музі Евтерпі або Терпсихорі (за різними версіями).

2. (поет., заст.) Узагальнена персоніфікація поезії, ліричної творчості; втілення музи.

3. (перен., книжн.) Сама поезія, лірика як вид мистецтва.

Приклади:

Приклад 1:
Виринали цікаві поради для управи театру щодо репертуару: “Пора тепер кинутися русь- ким поетичним талантам передовсім на перекладанє славнійших драматичних творів: Шекспіра, Кальдерона, Корнеля, Ґете, Шіл- лера, Фредра та инших славних европейських драматургів, раз, щоби сими перекладами піддержати руську сцену, а опісля щоби себе й других образувати й приготовити до оригінальної обробітки трагічних і комічних яв з рідної історії, а іменно з пребагатого в геройські і траґічні події козацького життя. А давно вже дожидає наша геройська козаччина поета, щоби її живцем перед нащадками змалював у драмах так, як пок.
— Невідомий автор, “021 Charnetskii Stepan Istoriia Ukrayinskogo Teatru V Galichini Tech”