1. Стосовний до міста Лепськ (колишня назва — Лепель), що в Білорусі, або його мешканців.
2. Стосовний до села Лепськ (колишня назва — Лепіськ) на Волині, або його мешканців.
Словник Української Мови
Буква
1. Стосовний до міста Лепськ (колишня назва — Лепель), що в Білорусі, або його мешканців.
2. Стосовний до села Лепськ (колишня назва — Лепіськ) на Волині, або його мешканців.
Приклад 1:
Олена, що йде, то усе вихваля пана Забрьоху, який то вiн гарний, чорнявий, повновидий, якi то в нього уси шпетнi i який сам увесь лепський та моторний. Як же, iдучи, де тiльки зiйдуть на перехрестя, то старша дружечка кiсточкою, що дала Явдоха, тричi панну Олену у спину тихенько: стук, стук, стук!
— Квітка-Основ’яненко Григорій, “Конотопська відьма”
Приклад 2:
ʲÍÜ козаче Голото безсеребрянику незлотий пане безжурний хочеш мене мамаювати а я кіньдскакінь зідсідладнедскинь у бідіднедкинь зі мною чи з ким глянь у ліве вухо з ледаща зухом глянь у праве з каправого бравим одним духом ось кармазини шапкадцарунка кобза в дружини ще й обладунок лепський Міт про козака Мамая 333~за плечима постою під баскою грою заіржу як почую чужаницю чужую нумо оселедцю до герцю 2. ËÓÊ лукддовгорук байдою байда як устане стрілою дістане за полем луг за байраком Буг де там зайда за тобою писаний сагайдаче не одна кленовая стрілка плаче клене долю удову хоче додому коли б навспак у сагайдак гей там у тихомир’ї в отецтвідбезпеці теребити пір’я точити наконечник гей там у Вкраїні лежить лучок у козака на коліні І. Калинець.
— Андрухович Софія, “Фелікс Австрія”