лепетя

[lɛpɛtjɑ] Іменник

Буква:Л

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    Рідкісна форма дієслова “лепетати” у третій особі однини теперішнього часу, що означає мовлення невиразно, несвідомо або дитячу бесіду.

  2. (Лінгвістика) –

    (у значенні іменника) Застаріла або діалектна форма слова “лепетіння” — невиразна, тиха, беззмістовна мова, часто дитяча.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. лепетя, р. лепеті, д. лепеті, з. лепетю, о. лепетею, м. лепеті, к. лепетю

Більше записів