лепет

[lɛpɛt] Іменник

Буква:Л

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    Нерозбірливе, незв’язне мовлення, характерне для малих дітей, які тільки починають говорити.

  2. (Психологія) –

    Тихе, ніжне, беззмістовне бурмотіння, часто викликане сильним емоційним збудженням (радістю, захватом).

  3. (Лінгвістика) –

    Перен. Легкий, тихий звук, що нагадує таке мовлення (наприклад, про журчання води, шелест листя).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. лепет, р. лепету, д. лепетові, з. лепет, о. лепетом, м. лепеті, к. лепете

Більше записів