лепет

Приклад 1:
Оксанці ледь виповнився рік, коли батько присвятив їй зворушливий вірш, який не можу не навести: Коли на груди ляже камінь i дихать не дає мені, коли, не приспаний роками, розбудить жаль думки страшні; Коли отрутою гіркою налита вщерть душа моя i плакать нишком, самотою уже не в силі я, — тоді голівку злотокосу я до грудей cвoїx тулю, дитячий лепет п’ю, як росу, i оживаю, i люблю. I знову вipa воскресає у серці стомленім моїм, а сльози… їx уже немає, i жаль розвіявся, як дим.
— Самчук Улас, “Марія”

Приклад 2:
Те, що робить приємним батькові малолітнього синочка його лепет або невміла гра на арфі. Хіба ти забув, що мистецтво у всіх тайнах священних інструментів не варте й копійки без любові?
— Тютюнник Григорій, “Вир”