леоніла

Приклад 1:
Невеликий симпатичний гурт студентів, молоді викладачі, що жили з ними у повній злагоді й порозумінні, — Іван Денисюк і Леоніла Міщенко. Мандрівки по горах, обговорення фольклорних записів, здебільшого пісень і леґенд про Довбуша (пам’ятаю, якось Іван, якого ми в дусі гуцульської міфології прозвали «щезником», загубив під час екскурсії зошит з фольклорними записами — відтоді ця місцевість у нас дістала назву «зошити Довбуша»), піший перехід на досить значну відстань із Криворівні до Косова на храм.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”