Древослів

Словник Української Мови

ленінградець

[lɛninɦrɑdɛt͡sʲ] Іменник

Буква:Л

Значення

  1. (Історія) –

    Мешканець або уродженець Ленінграда (нині Санкт-Петербург).

  2. (Географія) –

    Уроженець або житель Ленінградської області Росії.

  3. (Історія) –

    У переносному значенні — учасник оборони Ленінграда під час його блокади у роки Другої світової війни (1941–1944).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. ленінградець, р. ленінградця, д. ленінградцеві, з. ленінградця, о. ленінградцем, м. ленінградцеві, к. ленінградцю

Більше записів