Значення
- (Юриспруденція) –
Власник землі, який здає її в оренду, переважно в країнах з англосаксонською правовою традицією; землевласник-орендодавець.
- (Юриспруденція) –
Особа (фізична або юридична), що володіє нерухомістю (земельними ділянками, житловими чи комерційними приміщеннями) і отримує дохід від її здачі в оренду; найманий власник.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. лендлорд, р. лендлорда, д. лендлордові, з. лендлорда, о. лендлордом, м. лендлорді, к. лендлорде