лемеха

[lɛmɛxɑ] Іменник

Буква:Л

Значення

  1. (Архітектура) –

    Дерев’яна покрівельна деталь у вигляді довгої пласкої дощечки з клиноподібним перерізом, яка використовується для покриття бань, куполів та інших складних дахів у традиційній українській та загалом слов’янській архітектурі.

  2. (Техніка) –

    (Заст.) Те саме, що леміш — робочий орган плуга, сталевий наконечник, що підрізає пласт землі знизу та піднімає його на відвал.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. лемех, р. лемеха, д. лемехові, з. лемеха, о. лемехом, м. лемехові, к. лемеху

Більше записів