лемачка

[lɛmɑt͡ʃkɑ] Іменник

Буква:Л

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    Лемачка — рідкісне прізвище українського походження, що вживається як власна назва людини.

  2. (Лінгвістика) –

    У діалектах (зокрема, західних) — зменшувально-пестлива форма до слова «лемега» (ледачий, млява, повільна людина), що вказує на жіночу особу з такими рисами.

  3. (Лінгвістика) –

    У фольклорі та неформальному мовленні — персоналізоване позначення жінки або дівчини, часто з відтінком простодушності, непрактичності або мрійливості.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. лемачка, р. лемачки, д. лемачці, з. лемачку, о. лемачкою, м. лемачці, к. лемачко

Більше записів