леха

1. Діалектне позначення довгої, вузької ділянки землі, смуги в полі, що обробляється як єдине ціле; борозна, загона.

2. У західних регіонах України — вузька грядка в городі, часто обсаджена квітами або зеленню.

3. Переносно — довга, вузька смуга, лінія чогось (наприклад, “леха тіні”).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |