1. (у металургії) Вміст легуючих елементів у сплаві, що надає йому певних фізичних, хімічних або механічних властивостей; ступінь або рівень такого домішування.
2. (у фізиці напівпровідників) Концентрація домішок у напівпровідниковому матеріалі, що визначає тип (n- або p-тип) та рівень його електропровідності.