Властивість речовини або матеріалу легко спалахувати та швидко займатися вогнем при порівняно низьких температурах або від незначного джерела запалювання.
легкозаймистість
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Словник Української Мови
Буква
Властивість речовини або матеріалу легко спалахувати та швидко займатися вогнем при порівняно низьких температурах або від незначного джерела запалювання.
Відсутні