Властивість або якість людини, що проявляється в несерйозному, безвідповідальному ставленні до справ, вчинків або стосунків; неглибокість, поверхневість.
Поведінка або вчинок, що свідчать про таку властивість; легковажний вчинок.
легковажність
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Що ж це — необачність, легковажність, наївність? А чи, може, переконаність, що це потрібно для майбутнього, що колись доведеться по крихтах відновлювати правдиву картину доби — і саможертовний дарунок нащадкам на «потомні часи»?
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”
Частина мови: іменник (однина) |