1. Який легко, без особливих зусиль пересувається або здатний до швидкого пересування.
2. У військовій справі: призначений для швидкого перекидання та маневрів на полі бою (про з’єднання, частини, засоби тощо).
легкорухомий
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Разом з тим, аналіз показників темно – сірого опідзоленого ґрунту показав, що без достатнього удобрення та меліорації послаблюється дерновий процес, формується невисокий вміст гумусу, я кий зосереджений у верхньому шарі ґрунту і має нестійкий, легкорухомий характер. Слід відмітити, що вміст гумусу на ділянці за ведення органічного землеробства становив 1,86 %, а вихідний вміст гумусу – 2,19 %.
— Тютюнник Григорій, “Вир”
Частина мови: прикментик () |