Значення
- (Хімія) –
Фізико-хімічна властивість речовини, яка полягає в її здатності легко та швидко розчинятися в певному розчиннику (зазвичай у воді) з утворенням однорідного розчину.
- (Хімія) –
У технічних та нормативних документах — класифікаційна характеристика речовини, що визначається за певними критеріями (наприклад, кількістю грамів, яка розчиняється у визначеному об’ємі води за заданих умов), для поділу на категорії розчинності.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. легкорозчинність, р. легкорозчинності, д. легкорозчинності, з. легкорозчинність, о. легкорозчинністю, м. легкорозчинності, к. легкорозчинносте