Значення
- (Фізика) –
Фізична властивість тіла (переважно транспортного засобу або його елементів), що характеризує його здатність зменшувати опір повітря або води під час руху завдяки спеціально спроектованій обтічній формі.
- (Техніка) –
Автомобільний термін, що позначає ступінь аеродинамічної досконалості форми кузова автомобіля, яка забезпечує мінімальний коефіцієнт аеродинамічного опору (Cx).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. легкообтічність, р. легкообтічності, д. легкообтічності, з. легкообтічність, о. легкообтічністю, м. легкообтічності, к. легкообтічносте