легкохідний
[lɛɦkoxidnɪj] Прикметник
Буква:Л
Значення
- (Техніка) –
Про транспортний засіб: такий, що має хорошу прохідність, здатний долати складні ділянки дороги або бездоріжжя.
- (Техніка) –
Про дорогу, шлях: такий, по якому легко йти або їхати.
- (Лінгвістика) –
Переносно: про те, що легко відбувається, проходить без перешкод; легкий, безтурботний.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. легкохідний, р. легкохідного, д. легкохідному, з. легкохідного, о. легкохідним, м. легкохіднім