легкохідний

[lɛɦkoxidnɪj] Прикметник

Буква:Л

Значення

  1. (Техніка) –

    Про транспортний засіб: такий, що має хорошу прохідність, здатний долати складні ділянки дороги або бездоріжжя.

  2. (Техніка) –

    Про дорогу, шлях: такий, по якому легко йти або їхати.

  3. (Лінгвістика) –

    Переносно: про те, що легко відбувається, проходить без перешкод; легкий, безтурботний.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. легкохідний, р. легкохідного, д. легкохідному, з. легкохідного, о. легкохідним, м. легкохіднім

Більше записів