легіт

1. Стилізована форма англійського слова “legit” (скорочення від “legitimate”), що вживається в українському сленгу, переважно молодіжному, для позначення чогось справжнього, автентичного, законного або такого, що визнане і має високу репутацію.

2. У професійному середовищі (наприклад, в шоу-бізнесі або медіа) може вживатися як характеристика артиста, проекту або явища, що є професійно визнаним, успішним і має офіційний статус, на відміну від аматорського або маргінального.

Приклади:

Приклад 1:
Бо він був ніжний, той весняний легіт, співаючи, їй розвивав листочки, милуючи, розмаяв їй віночка, і, пестячи, кропив росою косу… Так, так… він справжній був весняний вітер, та іншого вона б не покохала. Ну, то нехай тепер жалобу спустить аж до землі, бо вітра обійняти повік не зможе — він уже пролинув.
— Українка Леся, “Лісова пісня”

Приклад 2:
«Зоряний легіт…» Зоряний легіт усіх водоспадів землі в цьому дощі заблукав і шукає, і плаче. Рейд у тумані, як в золоті, а кораблі в безвість ідуть, розтають і згасають неначе.
— Невідомий автор, “098 Mogilnii Attila Kiyivski Konturi”