легіон

1. Основна військова одиниця в Стародавньому Римі, що складалася з 3-6 тисяч піхотинців та кінноти.

2. Велика кількість, сила, безліч когось або чогось (переносне значення).

3. Назва деяких військових формувань, організацій або об’єднань (наприклад, Французький іноземний легіон, Український легіон).

Приклади вживання

Приклад 1:
Щоб значкового дослужиться І на війні чим поживиться, Вступив в Енеїв легіон. А то – беззубий, говорливий, Сухий, невірний, як шкелет, І лисий, і брехун сварливий?
— Самчук Улас, “Марія”

Частина мови: іменник (однина) |