1. (розм.) Дуже легкий, незначний за вагою або силою; зменшено-пестливе від “легкий”.
2. (перен.) Невимушений, простий, без особливих труднощів або напруги.
3. (перен.) Поверховий, неглибокий, несерйозний (про думки, почуття тощо).
легесенький
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Далі соки ніби розпливалися десь по тілу, в організмі на чверть години почувався ніби легесенький пароксизм холодної пропасниці, а далі вже не хотілося їсти — аж доки не надходила пора обідняя. Тоді знов одбувався в організмі той самий болючий фізіологічний процес голодного страждання — і знов після того живіт утихомирювавсь.
— Тютюнник Григорій, “Вир”
Частина мови: прикментик () |