леґінник

[lɛґinnɪk] Іменник

Буква:Л

Значення

  1. (Історія) –

    Учень або вихованець Леґіону українських націоналістів (ЛУН) — молодіжної організації, створеної ОУН у 1920-х роках для патріотичного виховання та фізичної підготовки української молоді.

  2. (Історія) –

    Учасник або член українських легіонів — добровольчих військових формувань у складі австро-угорської армії під час Першої світової війни, зокрема Українських січових стрільців (УСС).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. леґінник, р. леґінника, д. леґінникові, з. леґінник, о. леґінником, м. леґінникові, к. леґіннику

Більше записів