леґінь

[lɛґinʲ] Іменник

Буква:Л

Значення

  1. (Історія) –

    У Стародавньому Римі: найбільше військове підрозділення, що налічувало від 3 до 6 тисяч піших вояків і кінноти; основна організаційна одиниця римської армії.

  2. (Лінгвістика) –

    У сучасному вживанні (переважно книжн.): велика кількість, сила, натовп людей (часто із значенням могутності або загрози).

  3. (Лінгвістика) –

    У переносному значенні: велика кількість, маса, безліч чогось (наприклад, явищ, подій).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. леґінь, р. леґіня, д. леґіневі, з. леґіня, о. леґінем, м. леґіневі, к. леґіню

Більше записів