1. Дуже ледь, ледве-ледве, майже непомітно або з великими зусиллями; на межі можливого.
2. Дуже повільно, обережно або неохоче.
3. У значенні прислівникового виразу “ледь-ледь не” — майже, мало не, трохи не сталося чогось.
ледь-ледь
Буква
Приклади:
Приклад 1:
Вони були на мотоциклах, зовсім ще підлітки, двома-трьома роками старші від Ади, безвусі й гострі, мов ножі, у чорних шкірах і бойових шоломах з драконячими окулярами, вони хвацько загальмували коло дівчат з липкими від черешень губами і нетерпляче привіталися; тож сталося так, що двоє з них узяли дівчат на свої мотоцикли, а третій самотньо летів попереду, ніби вказуючи шлях до райського саду, вони мали з собою магнітофон, який тут-таки заспівав «Riders On The Storm» голосом Джіма Моррісона, і тоді справді впала стрімка і тепла червнева буря — такі трапля ються в неділю по обіді; Ада ледь-ледь боялась, але дощ уперіщив так самозакохано, що їй лишалося тільки поривніше втискатись у тверду шкіряну спину здичавілого ангела перед собою, до того ж їй так настобісіло бути вічною доглядачкою при матері, що вона погоджувалась на все, і коли «Riders On The Storm» закінчилися, то вмить минулась і злива, знову запахло сонцем, вони збочили до лісу (Джім Моррісон почи нав «Waiting For The Sun»), «гарлеї» були чудові, вони рвалися над бездоріжжям, підвладні вже якимось новим вимірам; там був цілий острів сухого моху, і там нарешті вони спинилися, і там лягли, і кожен із трьох побував з кожною, і Джім Моррісон відспівав їм усім «The End», а до черешневих плям додалося кілька нових, і так воно сталося. Перебуваючи згодом у монастирі, Ада розвинула в собі рідкісну здатність до любовного мріяння.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”
Приклад 2:
Човен ледь-ледь зачерпнув води, подав уперед. Олелько гріб навскіс, за течією, під кручу.
— Франко Іван, “Мойсей”
Приклад 3:
Не дізнається й про те, що донька ледь-ледь не дожила до свого 100-річчя, встигнувши до цього побувати в незалежній Україні й передавши на батьківщину неоціненні архіви батька… От я пишу — «не», «не», «не»… Пишу зі співчуттям. Але як би він порадів, що доля його сім’ї склалася щасливо, що його дружина і донька ввели його ім’я до обігу у європейській культурі й активно сприяли поверненню його імені до імен видатних українських поетів XX століття… Ось що значить сімейне життя у любові, сімейне виховання, вірність своєму роду, вірність своєму призначенню у житті… Непросто входив Драй-Хмара в історію України.
— Самчук Улас, “Марія”